Бути міліціонером — це покликання
Тетяна ГРАДОБЛЯНСЬКА. (Голос України, 20.12.2008)

Сьогодні 300-тисячна армія українських міліціонерів відзначає своє професійне свято. Однак урочистості з приводу Дня міліції почалися вже напередодні. У столиці відбулося покладання квітів до меморіалу загиблим колегам. Ще мить — і всі займають свої позиції. Скраєчку «розспівується» оркестр, курсанти Національного університету внутрішніх справ повторюють завчені кроки і повороти. Серед миготіння чоловічого взуття трапляються... жіночі підбори. Тетяна Бухтіарова (на знімку) з Департаменту кримінальної міліції у справах дітей — єдина жінка-міліціонер, яка того дня була присутня на заході.

Хоча ми живемо у вже досить емансипованому світі, жінки у міліцейській формі досі викликають певне здивування і захоплення. «Чи не холодно у спідниці і панчохах?», — запитуємо у пані Тетяни.

 

— Знаєте, ми жінки насправді сильні, і щодня, і щоразу це доводимо,— сміється міліціонерка. — Я у правоохоронних органах працюю вже давно. Скільки — не скажу, не повірите. Ще з дитинства мені це подобалося. І про свій вибір не жалкую. Хоча, звичайно, було і складно, і тяжко, і навіть іноді хотілося все покинути та змінити професію. Але, на щастя, вчасно зупиняла саму себе! Та сину своєму брати з себе приклад все ж таки не радила.

 

— Я завжди казала йому — не йди у міліцію. Попереджала, що це дуже важко. Вважайте, що свою сім’ю і дітей ви не бачите. Йдете на роботу — вони ще сплять, а повертаєтеся — вони вже сплять. Окрім цього, постійні чергування. Адже, коли більшість відпочиває, міліція, навпаки, — працює. Добре, коли твоя родина це розуміє. І дружинам своїх колег я завжди бажаю тільки одного — величезного терпіння.

 

Готові на такий виснажливий режим роботи і курсанти третього курсу Юрій і Руслан. Обидва навчаються на факультеті боротьби з економічною злочинністю та бажають після закінчення учбового закладу піти працювати «по професії». Кажуть, не зупиняє навіть сучасна «непрестижність» міліції.

 

— Знаєте, це неправильно, що люди роблять висновки про всю нашу службу, виходячи тільки з одного чи кількох випадків. Звичайно, є і перевертні в погонах, але ж є і справжня міліція. І своїм прикладом ми це доведемо! — кажуть хлопці.

 

Ще кілька хвилин, і оркестр починає грати. У такт музиці вирушає і колона міліціянтів із квітами, очолювана міністром МВС Юрієм Луценком. На честь загиблих правоохоронців лунають залпи. Після короткого спілкування із пресою міністр вирушає на наступний захід. Адже, як зізнався пан Луценко, цей день у нього розписаний по хвилинах. Бо встигнути привітати треба всіх.

Фото Анастасії СІРОТКІНОЇ

© Все права защищены